У ніч на 6 червня у Тернополі пролунало багато ворожих ракетних ударів. Серце билось швидко, а страх і тривога не покидали жодного. Все ж ми вірили, що настане світлий ранок. Так і сталося. Коли повітряна тривога закінчилася, то ми одноголосно вирішили, що вирушимо в давно заплановану поїздку. Попри втому і занепокоєння, парк розваг "УРУРУ" став для нас місцем, яке подарувало втіху, сміх і відчуття свободи.

      В "УРУРУ" діти забули про жахи минулої ночі. Вони бігали, сміялися, гралися,  каталися на атракціонах, насолоджуючись кожною миттю. Дорослі теж відкрили в собі щось дитяче — безтурботність і легкість.

     Ця поїздка вкотре нагадала: війна не може відібрати у дітей їхнє право на щасливе дитинство, на мрії і посмішки. Також у найтемніші часи ми маємо знаходити світло, яке підтримує і надихає. І саме цим світлом для нас став парк "УРУРУ" — місце, де радість перемогла страх.

Класний керівник – Віта Копитко 

Вчитель української мови – Наталія Южин

Покликання на відео  

https://drive.google.com/file/d/1CAQfJ8bWlw8BwBvbAk_5zAL1SqIt0PBt/view?usp=drivesdk