Учні дійшли висновку що оборона 300 спартанців в битві при Фермопілах (480 р. до н.е.) та героїчний вчинок крутянців (1918 р.) є яскравими прикладами самопожертви заради захисту Батьківщини. Хоча вони відбувалися в різний час та за різних обставин, між цими подіями можна знайти багато історичних паралелей:

1. Нерівність сил
300 спартанців протистояли значно численнішій армії перського царя Ксеркса. Ця боротьба стала символом відваги перед переважаючим ворогом.
Захисники Крут — близько 500 студентів, гімназистів і курсантів — стали на захист УНР проти більшовицької армії, яка чисельно та технічно переважала.
2. Мотив жертовності
Спартанці свідомо йшли на смерть, щоб затримати ворога та дати Греції час для мобілізації сил. Їхня жертва стала символом патріотизму.
Молоді бійці під Крутами розуміли, що їхній опір більшовикам, найімовірніше, завершиться трагедією. Вони стримували ворога, щоб дати можливість уряду УНР укласти Брест-Литовський мир, який визнав незалежність України.
3. Символізм для нащадків
Битва при Фермопілах стала легендою про героїзм і служіння державі. Вона надихала наступні покоління борців за свободу.
   Подвиг під Крутами став символом українського патріотизму, особливо в роки боротьби за незалежність. Щороку ця подія вшановується як прояв мужності молоді, готової захищати Україну.

     Обидві події закарбувалися в історії як приклади жертовної боротьби. Спартанці увіковічені у світовій культурі, а герої Крут займають особливе місце в історії України. Ці події нагадують нам про те, як важливо захищати свою Батьківщину.