Підготувала

учитель української

мови й літератури

Мельник Ольга Миронівна

Тема. Докладний письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення.

Складний план готового тексту.

Мета: удосконалювати вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення почутого; розвивати вміння шестикласників уважно слухати, логічно та грамотно писати переказ, сприймати текст, розуміти його та докладно відтворювати; виховувати почуття гостинності, привітності, любові до України, українців, їхніх традицій і мистецтва, гордості за свій народ.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок (формування комунікативної компетенції).

Засоби навчання: текст переказу «Прочани», тлумачний словник української мови, експонати шкільного музею.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

Вступна бесіда.

• Які вам відомі стилі мовлення?
• Назвіть типи мовлення.
• Що таке інтер’єр та екстер’єр?
• У чому полягає мета художнього опису?

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемні запитання (інформаційна компетентність).

• Як ви розумієте поняття «українська гостинність»?
• Чи вважаєте себе гостинними людьми? Відповідь аргументуйте.
• Яке значення має молитва в житті людини?
• Чи молитесь ви до Бога? Чому?

Запис теми на дошці та в зошитах.

ІV. Колективна робота з текстом.

Читання вчителем тексту переказу (інформаційна компетентність).

Прочани

Надвечір прочани прийшли в село. Хата, в яку зайшли подорожні, була чи не найкраща на всю вулицю.

Уздовж двох стін стояли чисто вимиті ослони. У кутку над столом світилися завішані білими рушниками образи. Вишиті червоним кінці рушника звисали по обидві сторони.

На полу виділа за прядивом дівчина в білій сорочці. Вона колихала ногою підвішену до стелі люльку й наспівувала пісню. Біля запаленої печі метушилася ще не стара жінка в очіпку. Видно, це була сама господиня.

Подорожні помолилися до образів, а потім уже привіталися з господарями й попросили дозволу переночувати.

Хазяйка з українською привітністю просила прочан сідати й кинулася з ганчіркою обтирати ослони, що й так були не запорошені. Але такий вже обов’язок охайної господині.

Старий заговорив із хазяйкою, розповів їй про Київ, про свою дорогу й теперішні врожаї. Маруся підійшла до дівчини й почала з нею свою розмову. Вона спитала молоду господиню, якої вона співала пісні, коли подорожні ввійшли до хати… (За П. Кулішем; 153 сл.).

Бесіда за змістом прочитаного.

• Визначте, про що розповідається в тексті.
• Сформулюйте тему та основну думку тексту.
• Назвіть учасників висловлювання.
• До якого типу мовлення можна віднести цей текст?
• Що саме автор описує в тексті?
• Які мікротеми ми можемо виділити в цьому тексті?
• Якого висновку можна дійти, прослухавши текст?

Екскурсія до шкільного музею старожитностей.

Словникова робота (компетентність саморозвитку і самоосвіти).

Прочани – богомольці, що ходили до монастирів на прощу: благали Бога простити їм гріхи.

Піл – підлога кімнати.

Ослін – вид меблів, призначений для сидіння; дошка (або кілька дощечок) на стояках, на яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; переносна кімнатна лава для сидіння.

Очіпок – обов’язків головний убір заміжніх жінок у стародавній Україні.

Люлька (колиска) –  маленьке ліжечко або корзина для грудних дітей, в якій колисали дитину.

Образи – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і святого письма.

 Глечик – найвідоміший гончарний виріб, має характерну незмінну форму: наповнений низ та циліндричний зручний для руки верх.

Горщик – гончарна форма призначена для других страв.

Прялка – предмет народного побуту, знаряддя праці, на якому пряли нитки.

Піч - споруда з цегли, каменю або металу (чавуна, сталі), призначена для:

• опалення приміщення та/або приготування їжі.
• теплової обробки матеріалів у якому-небудь технологічному процесі.

Вишиваний рушник - це прямокутний шмат лляного чи конопляного полотна, що має на кінцях, а часто і на всьому полі різноманітні вишиті або виткані композиції, які відображають світогляд та звичаї предків, несуть інформацію про добро, достаток, здоров'я. Рушники є символом матеріальної культури слов'ян, важливою складовою обрядів та ритуалів.

Творча майстерня.

• Доберіть синоніми до слів:

Образи – ікони;

люлька – колиска;

ослін – стілець, лавка;

піл – підлога;

проща – відпуст;

мотовило – кужіль;

прялка – коловороток .

• Запишіть слова та поясніть орфограми:

Прядиво, хазяйка, ввійти, надвечір, уздовж.

Колективне складання плану тексту переказу.

Орієнтовний план

1. Прочани прийшли в село.

2. У хаті:

а) образи, завішені рушниками;

б) дівчина за прядивом;

в) жінка біля печі.

3. Подорожні в господі.

4. Привітність хазяйки.

5. Розмова прочан з господарями.

Повторне читання тексту.

Переказування учнів за пунктами плану.

Самостійна письмова робота учнів на чернетках.

Зачитування власних робіт.

Редагування написаного.

Фізкультхвилинка.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трішки відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись

І гарненько усміхнись.

Плесни раз, ще кілька раз.

Гаразд, до роботи час.

Переписування тексту переказу в зошит.

V. Підсумки. Рефлексія.

VІ.Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

(Скласти усне висловлювання (7-8 речень) на тему «Моя кімната» (опис у художньому стилі)).