Сьогодні вже ніхто не може уявити себе без інтернету, комп’ютера, планшета та інших гаджетів, які стали незмінними супутниками життя. Завдяки технологіям маємо змогу телефонувати на далекі відстані і не лише чути, а ще й бачити співрозмовника. Всі постійно повинні бути на зв’язку, бо маємо термінові справи, зустрічі, вирішуємо багато питань. Доступ до інформації дозволяє  нам розвиватись, вивчати нове, пізнавати світ і ще безліч можливостей. Проте, і ми, дорослі, не завжди вміємо користуватись отриманими знаннями і обирати з них лише потрібне. Дітям це зробити ще важче. Тепер  можна створювати сайти, різні канали на YouTube, сторінки і розміщувати інформацію різного плану і ґатунку, при чому, що зміст контенту не перевіряється і робити це може будь-хто.

     Поширеним сьогодні в мережі Інтернет є явище булінгу – прояв агресії через цькування, залякування, погрози, знущання. Популярними серед дітей різного віку є відео МОМО. Це зображення подібної до жінки істоти на курячих лапах з великими очима та розтягнутим ротом. Видовище не з приємних.

«Із нею вже мала справу поліція в Аргентині, а в середині серпня у Кривому Розі з шостого поверху стрибнула дівчинка. На щастя, вона  вижила, але перебуває в критичному стані. В її телефоні знайшли слід цього монстра Момо.

   15-річній Даші Момо зателефонувала зненацька. Від жаху дівчина кинула слухавку, але прийшовши до тями, вирішила відповісти лялькоподібній істоті. “Я вирішила написати, хоча радити не писати – це страшно, вас знайдуть. Я вирішила написати і все”, – повідомила вона.

    Дивні ляльки-монстри малює японська художниця Мідорі Хаяші. Моторошна аватарка, за якою ховається реальний користувач, надсилає підліткам у мессенджері WhatsApp шокувальні зображення і підбиває їх на агресію до друзів і знайомих, а найголовніше підштовхує до самогубства. Наприклад, зіскочити з даху багатоповерхівки. “Синій кит” – уже минуле. Та пошесть заманювала дітей містикою. Момо діє грубіше – одразу переходить до погроз. Врешті  фінал то й же, наприклад, вистрибнути з даху будинку. “Там йдуть реальні прямі погрози фізичної розправи безпосередньо з дитиною – підлітком або щодо родини. Тобто категорії такі: я знаю, де ти живеш, де мешкають твої батьки тощо”, – розповіла експерт з безпеки дітей Олена Лізвінська.

Саме в липні цього року сталась перша дитяча смерть, яку пов’язують з Момо. В Аргентині 12-річна дівчинка вкоротила собі віку. За місяць цей телефонний терор перетнув океан і дістався до нас.

Треба зрозуміти, що ви маєте справу не просто з маніяками, які залякують дітей. Річ у тому, що  дитині  присилають цілком реальні фото її вікон чи вхідних дверей зі словами: я знаю, де ти живеш. Ба більше, бот Момо називає імена друзів і місце роботи батьків.

Все це може свідчити про цілеспрямований збір даних, зашитий в тіло програми. Достатньо прислати в повідомленні замаскований вірус.

    Гроші – ще одна можлива мета бота. Діти – найслабший ланцюжок у сімейних фінансових таємницях. “Перший момент – це викрадення готівки, грошових коштів з особових рахунків телефонів. Другий варіант – конкурентні розбірки, третій варіант – це просто збір інформації, збір даних для подальшого використання для якихось своїх цілей”, – переконує Олена Лізвінська.

    У групі ризику абсолютно всі підлітки із власним смартфоном, підключеним до інтернету. Ті, хто стоять за Момо, експлуатують природний потяг дітей до жахачок. Ситуацію підігрівають й самі школярі. Підхопивши популярний і такий доступний бренд, діти від імені Момо почали лякати одне одного. Азарт тягне їх дзвонити і на випадкові номери. Днями до столичної поліції звернулась шокована киянка, якій на телефон надходили повідомлення такого змісту: “Знаєш хто така Момо? Це вбивця і тобі не пощастило”.

Момо таки розшукали – ним виявився школяр з Полтави. Наразі він відбувся вибаченням, але батьків і підлітків –  за телефонний терор уже можна притягати до відповідальності.

    У Росії близько 130 дитячих смертей пов’язують з так званими групами смерті. В українській поліції заспокоюють. “Наразі таких фактів стосовно Момо в Україні не зафіксовано жодного. Жодного звернення до правоохоронних органів не було. Ті факти, які є в ЗМІ про нібито скоєння суїцидальних дій певними дітьми з використанням даного гри, неправда. Всі перевірки показали, що ці діти жодного відношення до цих ігор не мали”, – сказав начальник Департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк» - за матеріалами сайту http://lisovasotnya.info/momo-v-ukrayini-pidlitkam-i-rodynam-zagrozhuyut-zagadkovi-dzvinky-i-povidomlennya/

    Звернення батьків в психологічну службу закладу освіти щодо тривожності дітей, страхів та виникнення деяких фобій, а також часті запитання до вчителів інформатики про справжність МОМО та підтвердження чи спростування її існування й стали першопричиною проведення батьківських днів. Метою було попередити небезпеку, поінформувати батьків, щоб ті, в свою чергу, могли створити безпечні умови для життя, навчання та розвитку своїх дітей. До участі були залучені батьківські колективи 1-5х класів нашого навчального закладу. Соціальний педагог Щербяк Тетяна Мілентіївна розповіла про правила користування мобільними телефонами  навчальному закладі, позитивний та негативний вплив на формування підростаючої особистості. Вчитель інформатики Новосад Олександр Віталійович продемонстрував аудиторії деякі відео з МОМО, розповів історію походження. Але, найважливіше, запропонував батькам шляхи захисту дитини від непотрібної інформації. Зокрема, встановлення різного роду програм, які мають на меті батьківський контроль, програми блокування сайтів ( Adult Blocker, – веб-фільтр, який обмежує доступ дітей і підлітків до певних сайтів, ChildWebGuardianPro – безкоштовний інтернет-фільтр, який має багато функцій, ідеться про фільтрування змісту, блокування порно, заборону сайтів і загалом доступ до інтернету за графіком, журнал відвідин сайтів, чорні та білі списки) та окремих каналів перегляду на YouTube (Video Blocker розширення в Google Chrom). Це дає можливість убезпечити дитину від непотрібної інформації, обмежити доступ до небажаної інформації та контролювати її час за монітором комп’ютера чи мобільного телефону (КіберМама допомагає створити графік роботи дитини за комп’ютером та в мережі, включно з обмеженнями щодо доступу до певних ресурсів ).

Щербяк Т.

Новосад О.